Вова — втілення страшного

Слава Україні! Кожен з нас знає, що зазвичай дітей, коли вони не хочуть спати чи не слухаються, лякають бабаєм. Але також є й інший лякач, який носить назву — вова!

У слов'янській народній творчості образ вови використовується, щоб лякати неслухняних дітей. Згадку про нього можна знайти у Павла Чубинського, де на українській Холмщині вовою називають загалом усе страшне, що може образити. Вказуючи дітям на те, що може їх напужати, зазвичай кажуть так: «Хро, вова!». Його призначення подібне до бабая і буки, тому він є їхнім близьким відповідником.

На Карельщині серед московців постать вови тісно пов'язана із заложними мерцями, де ним називають покійників, потопельників, що являються уві сні.

Саме слово «вова» є похідним від нашого слова «вовк», що від праслов'янського «*vьḷkъ». Грінченко позначає слово «вова» як «дитячий вовк: все страшне; бука, нелюдим». Тобто образ вови першопочатково був вовчим.

Тому будьте вихованими та остерігайтеся вов, щоб у житті вже було добре. І пам'ятайте, що разом зі своїм народом нічого не страшно, бо тільки з ним можна здолати будь-які труднощі та будь-якого вову! До зустрічі!

Вова

Іноземно-український словничок:

Магія — чари, чарівництво
Працьовитий — трудівливий
Керування — орудування, управління

Завжди — всігди, завсігди, завсіди

Секрет — таємниця, тайна, таїна
Швидко — бистро, хутко, скоро
Атрибут — приналежність
Бенкет — пир