Ком — покровитель пирів і веселощів
Щодня ми сумуємо чи веселимося, і все це покладаємо на волю Божу. Але кому давні греки завдячували за свої веселощі? І це юний Ком!
У давньогрецькому байкарстві Ком, або ще Комос і Комус бог пирів та веселощів, нічного бездіяльного проведення часу, а також син і виночерпій Діоніса. Дослівний переклад його імені з грецької мови означає «гулянка», «веселощі». Поклоніння Кому з'являється в пізні античні часи. Комуса зображували у вигляді крилатого юнака чи дитиною з лисіючою головою і ослячими вухами. На відміну від просто чуттєвого Пана або п'яного Діоніса, Ком був богом надмірностей.
Опис Кома, яким його зображали в античному живописі, міститься у труді грецького письменника, софіста III століття нашої доби Філострата Лемноського «Зображення» (дав.-гр. Εἰκόνες).
Ком витончено зображений на картині Лоренцо Коста «Царство Комуса».
Постать Кома присутня в драмі Бена Джонсона «Союз насолоди і чесноти» («Pleasure Reconciled to Virtue») і опері-балету «Святкування Пафосу» («Les fêtes de Paphos») Жан-Жозефа Кассанеа де Мондовіля.
В драматичному творі «Комус» («Comus») Джона Мільтона Ком представлений сином Діоніса і Цирцеї. Однак, це всього лише нововведення покласичного часу.
Жодний грецький пир не відбувається без Кома, а веселий настрій і забави доповнюють красками будь-яке місце древньої Еллади, яка є домом цього могутнього пустуна.
Комос у книжках
Бенкет — пир
Праця — труд, робота
Вартувати, коштувати — стоїти
Раптом — знічев'я, неочікувано
Завжди — всігди, завсігди, завсіди
Період — вітдиток, час, проміжок
Магічний — чарівний
Біографія — життєпис
Пост- — по-, після-
Фарба — краска
Цитата — витяг
Центр — осередок, осердя
Персонаж — постать
Метод — спосіб
Хроніка — літопис
