Віцилопочтлі — верховне божество ацтеків

Віцилопочтлі — верховне божество ацтеків. Віцилопочтлі був одним з найбільш чтивих божеств у ацтеків. Він вважається сином Коатлікуе (богині землі і вогню) і Мішкоатля (в різних поселеннях був хранителем племен та богом полювання, в ацтеків же був прабатьком племен науа).

Спочатку Віцилопочтлі був племінним богом ацтеків. Колібрі часто виступає як уособлення сонця у багатьох індіанських племен Осередньої Америки. Віцилопочтлі обіцяв ацтекам, що приведе їх в благословенне місце, де вони стануть його обраним народом. Це сталося при вождеві Теноч.

Пізніше Віцилопочтлі увібрав в себе риси давніших божеств, а також бога сонця Тонатіу і Тецкатліпока. Він став чтитися як бог голубого ясного неба, молодого сонця, війни та полювання. Він був покровителем народу ацтекської знаті. Віцилопочтлі зображувався як людина в шоломі, що має форму колібрі, зі щитом, прикрашеним п'ятьма пуховими кульками, і луком або з ратищоштовхачкою і дротиками. У деяких відмінах переказів Віцилопочтлі утотожнювався зі старими божествами родючости. В інших переказах Віцилопочтлі виступав як вояк, який перемагає щодня сили ночі і не допускає, щоб вони умертвили Сонце.

Віцилопочтлі в переказах

Іноземно-український словничок:

Зброя — оружжя
Традиція — звичай
Блакитний — голубий
Чтивий — шанований

Спис — ратище

Література — книжництво
Героїня — славетниця
Історія — дієпис, перен. пригода
Варіант — відміна
Шанувати — чтити
Поважати — почитати
Титул — звання
Рятувати — вибавляти, спасати
Атрибут — належність
Символ — знамено
Бачити — видіти

Мітологія — Віцилопочтлі