Лізун — язикате чудовисько
Дітей в дитинстві лякають різними речами, щоб заохотити їх бути слухняними. І ось про одне з таких створінь ми зараз вам і повідаємо — білоруського лізуна.
На північно-східній Вітебщині і приграничній до неї Псковщині у байкарстві білорусів поширена розповідь про лізуна. Його часто зображують як біле опудало розміром з палець з довгим язиком, неначе терка, що здатне лизнути аж до крови неслухняну дитину. Він живе у колодязі або на городі, що вказує на те, що це був запобіжний захід, щоб дитина випадково не втопилася у криниці чи згубилася у полі. Також коли дитина сильно плакала, їй казали: "Тихіше, дитинко, а то тебе лізун оближе". Народознавець Володимир Добровольський припускав, що лізун означення вогню, наводячи такий вислів: "Не підходь до печі: лізун залиже червоним язиком". Ймовірно, що з часом його потреба у вихованні дітей зросла і перекинулася з печі на більш небезпечні речі, де діти більше страждали. Це пояснює і те, чому лізун такий малий, бо діти обпікалися об піч, яка була білою, тому і лізуна видно не було, бо він зливався. А потім дітей лякали, що лізун у керницю може затягти та у полях сидить і як лизне по голій сраці до крови, що ніякий цілитель не допоможе.
Так виховувалося покоління за поколінням білорусів. Їхня багата уява допомогала виховувати дітей, що нині видно за стриманим і покірним народом. Проте, коли вже твоє поле і криниця не твої, а лізунів, не стоїть боятися і слід стати на захист свого та прогнати геть ворогів, щоб не полягти невільником у своїй хаті.
Лізун у книжках
Будинок — дім
Будувати — споруджувати, зводити, строїти
Вартувати, коштувати — стоїти
Завжди — всігди, завсігди, завсіди
Шлях — путь
Хазяїн, газда — господар
Швидко — бистро, хутко, скоро
Гармонія — злагода
Центр — осердя, осередок
Фраза — вислів
Погано — зле
Музика — гуда
